Однобічність Мудрої проти широти бачення
Група Олени Мудрої програвши суд Тур’я-Реметівській громаді 21 серпня ц.р. знову виходить на арену з гучними заявами: «вирубка лісів», «знищення довкілля», «катастрофа для поколінь». Її меседжі наче під копірку з арсеналу катастрофістів. Звучить голосно, але чи є в цьому правда? Насправді – це класичний прийом маніпуляції страхом.
Риторика «все пропало» вигідна тим, хто хоче законсервувати відсталість, але вона позбавляє громади головного – права бачити майбутнє у всій багатогранності. Бо будівництво ВЕС – це не лише питання локалізації. Це енергетична незалежність, безпека, економічний розвиток і виконання міжнародних зобов’язань України.
У той час, як Мудра малює картини «апокаліпсису», реальна загроза для Закарпаття – уразливість перед ворогом та залежність від російських енергоносіїв.
📜NECP – квиток України до ЄС
Україна офіційно затвердила Національний план з енергетики та клімату (NECP) – стратегічний документ, який визначає курс нашої держави на найближчі десятиліття. Це не суха теорія, а конкретна дорожня карта, синхронізована з європейським «Зеленим курсом» (Green Deal).
Що передбачає NECP?
•Збільшення частки відновлюваної енергії: до 2030 року Україна має забезпечити понад 27% електроенергії з чистих джерел. Вітрова енергетика – ключовий інструмент цього переходу.
•Скорочення викидів CO₂: країна зобов’язалась зменшити викиди парникових газів щонайменше на 65% у порівнянні з рівнем 1990 року. Це не просто «екологія», а виконання міжнародних кліматичних зобов’язань.
•Енергонезалежність від Росії: відмова від імпортного газу та нафти, зменшення залежності від атомного палива російського виробництва.
•Розвиток інфраструктури: інтеграція української енергосистеми з європейською мережею ENTSO-E, що вже відбулася у 2022 році, тепер потребує резервних і чистих потужностей.
Для Закарпаття виконання NECP має ще глибший зміст:
•Регіон стає енергетичним форпостом України на кордоні з ЄС, а не «слабкою ланкою».
•Вітряки й сонячні станції можуть працювати як резервні генератори у випадку атак на інфраструктуру. Це захист шкіл, лікарень, водогонів.
•Виконання плану відкриває двері для європейських інвестицій – адже Брюссель фінансує лише ті регіони, які йдуть у фарватері Green Deal.
Іншими словами, вітряки на Закарпатті – це не локальний експеримент, а частина великої європейської гри, де Україна стає рівноправним гравцем. Відмова ж від реалізації NECP – це сигнал, що ми зупиняємось і обираємо шлях у зворотному напрямку: до залежності від Москви, до енергетичної слабкості, якою ворог неодмінно скористається.
⚙️ Потенціал ВЕС – соціальний фундамент
Кожен вітропарк – це не лише турбіни, що обертаються на горах. Це соціальний фундамент для регіону:
•стабільні зарплати,
•розвиток місцевого бізнесу,
•постійні податкові надходження, які залишаються у громадах.
Коли Мудра говорить про «руйнування природи», вона фактично руйнує перспективу людей. Кожен заблокований проєкт – це десятки втрачених зарплат, сотні молодих закарпатців, змушених виїжджати на заробітки. І найголовніше – безпека. Ми всі пам’ятаємо зиму 2022-го: холодні лікарні, зупинені апарати, смерті від темряви та холоду. Людей вбиває не наявність вітряків, а їхня відсутність.
🌿 Зелена енергетика – розумний компроміс
У сучасних проєктах передбачені нові екологічні ініціативи: висадка нових насаджень, фінансування досліджень, створення заповідних зон.
Справжня шкода довкіллю – не від турбін, а від викопних вуглеводнів, в монополії яких зацікавлена в першу чергу росія. Це – сотні смертей щороку від хвороб дихальних шляхів.
Мудра називає вітряки «катастрофою». Але катастрофа – це стагнація. Це коли інвестиції тікають, громади бідніють, а країна залишається на газовій голці кремля. До речі в сусідніх Угоршині та Словатчині відновлювальнане не розвивається, бо там панує енергетичний монополізм газпрому та роснєфті. Зелена енергетика – це компроміс, який поєднує розвиток економіки з охороною довкілля. Це шанс вирватися з енергетичної пастки й увійти до майбутнього сильними та незалежними.
