Секретні підрядники Кремля: як бізнес заробляє на окупованих територіях України

Список таємних підрядників Кремля: як російський бізнес заробляє на ТОТ

Українські кібер-активісти з групи 256 КіберШтурмова отримали доступ до конфіденційних листувань російських міністерств, що дозволило їм викрити масштабну схему збагачення на тимчасово окупованих територіях України.

В їхніх руках опинився секретний перелік майже 200 російських компаній, які беруть участь у так званому “Спеціальному інфраструктурному проєкті”. Суть цього проєкту полягає в розподілі бюджетних коштів Росії під виглядом “відбудови”. Волонтери міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm проаналізували ці дані та дійшли висновку, що за яскравими проєктами ховається складний ланцюг підрядників та фірм-одноденок.

Основною метою цих компаній є не лише освоєння значних сум грошей, але й приховування справжніх бенефіціарів, якими є великі гіганти російського бізнесу, багато з яких досі дивним чином уникли міжнародних санкцій. Цей матеріал детально розкриває, як Росія намагається легалізувати відмивання коштів і мародерство на захоплених територіях, перетворюючи воєнні злочини на прибутковий бізнес.

Навіщо Росії “спеціальний проєкт”?

Після повномасштабного вторгнення в 2022 році Кремль зіткнувся з двома серйозними проблемами:

1. Управлінський хаос. Окуповані території не були інтегровані в адміністративну та фінансову систему Росії, що створювало величезні труднощі в управлінні та контролі.

2. Страх бізнесу. Великі російські підприємства не квапилися заходити на окуповані території безпосередньо через побоювання перед санкціями, а також сподівалися на повернення до “business as usual” з західними партнерами.

Як працює схема: кримський сценарій та обіцянка анонімності

Рішення виявилося в перевіреній на Криму моделі. Механізм, відпрацьований у Криму з 2014 року, є таким простим і цинічним.

– Накачування грошима. Через державні замовлення на окупованих територіях спрямовуються величезні фінансові ресурси на реалізацію інфраструктурних мегапроєктів, таких як відомий кримський міст.

– Пропагандистська картинка. Це дозволяє російській пропаганді створювати видимість “розвитку нових територій” та активної діяльності.

– Гарантії анонімності. Компаніям, які погоджуються на участь, обіцяють повну секретність. Для цього державні контракти засекречуються, а бізнесу пропонується створювати “прокладки” — дочірні фірми, які діяли б виключно на окупованих територіях і формально не були б пов’язані з материнськими компаніями.

Для координації цих зусиль у травні 2022 року в Міністерстві будівництва Росії було створено спеціальний департамент “з реалізації спеціального інфраструктурного проєкту”.

Ілюзія “відбудови” та реальність

Насправді жодного економічного дива не відбувається. Усі фінансові ресурси з російського бюджету розподіляються між російськими ж компаніями. Працівників на об’єкти також, як правило, завозять із Росії.

Ці працівники витрачають частину своїх зарплат на місцях, і їхні роботодавці сплачують незначні податки до місцевих бюджетів, створюючи ілюзію економічної активності. За фактом це замкнена система, в якій гроші російських платників податків потрапляють у кишені наближених до Кремля корпорацій, а окуповані території залишаються лише декораціями для пропагандистських сюжетів.

Таким чином, схемам Кремля вдається не лише підтримувати видимість діяльності, але й легалізувати свої дії, продовжуючи збагачуватися за рахунок війни.

Реклама

Головне

Дивитись усі