На Байковому кладовищі в Києві було виявлено занедбану могилу одного з найвизначніших українських письменників XX століття — Григора Тютюнника. Місце поховання автора «Трьох зозуль з поклоном» і «Климка» виявилося повністю зарослим бур’янами та виглядало покинутим. Привернув увагу до цієї проблеми блогер Владислав Тимошенко, який не лише зняв сюжет про занедбану могилу, але й власноруч, разом із підписниками, прибрав територію та відновив надгробок.
У своєму відео на YouTube, яке вийшло 23 серпня, Тимошенко показав жахливий стан поховання письменника.
«Могила письменника, який трагічно пішов з життя у 1980 році, була в жахливому стані — заросла травою та повністю занедбана», — зазначив блогер.
За його словами, проблема полягає в тому, що поруч немає родичів, які могли б доглядати за могилою. Дружина письменника Людмила Василівна та син Михайло поховані поруч із ним і обидва померли у 2015 році. Інший син з 2008 року мешкає в США, тому місце поховання лишається без постійної опіки.
Тимошенко підкреслив, що минулого року могилу прибирали працівники одного з видавництв, але з того часу вона знову стала занедбаною.
«Бачив відео, як тут прибирали видавці. Вони прив’язали жовто-блакитну стрічку на пам’ятнику, але вона вже вицвіла», — поділився активіст.
Блогер не лише зняв відео, але й разом із небайдужими глядачами, які підтримали ініціативу донатами, він:
* прибрав бур’яни та сміття;
* висадив нові квіти;
* пофарбував металеву огорожу;
* підновив стерті літери на пам’ятнику.
Тимошенко зізнався, що не очікував такої потужної підтримки від людей.
«Від щирого серця дуже хочу подякувати всім, хто доєднався до збору коштів, донатив на прибирання та на закупівлю всіх необхідних матеріалів», — сказав він.
Цей вчинок викликав хвилю схвальних відгуків у соцмережах. Багато українців визнали, що прибирання могили стало символічним актом відновлення пам’яті не лише про конкретного письменника, а й про цілу епоху української літератури.
Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка на Полтавщині. Його життя було повне випробувань: батька репресували, а дитинство припало на роки війни та післявоєнної розрухи. Ці обставини згодом стали основою багатьох його творів.
У літературі Тютюнник дебютував наприкінці 1950-х, а справжнє визнання здобув у 60–70-ті роки. Його творчість пов’язана з поколінням «шістдесятників», але він мав свій унікальний стиль.
Серед найвідоміших творів письменника:
* «Три зозулі з поклоном» — новела, що стала символом трагічного кохання й незламної гідності людини.
* «Климко» — повість про сироту, який під час війни шукає вугілля для вчительки та опиняється в центрі драматичних подій.
* «Вогник далеко в степу» — автобіографічна повість про дитинство в повоєнні роки.
* Збірки «Зав’язь», «Деревій», «Коріння» — коротка проза, що відображає життя українського села.
Письменник також створив дитячі твори: «Ласочка», «Степова казка», які отримали велику популярність серед читачів.
Григір Тютюнник більшу частину свого життя провів у Києві, де викладав у Літературному інституті та працював у редакціях. Саме тут він написав більшість своїх знакових творів.
Його внесок у українську культуру важко переоцінити:
* він відродив жанр української новели у другій половині XX століття;
* показав сільське життя з максимальною правдивістю, без ідеалізації та прикрас;
* створив образи простих людей, у яких відображався характер усього народу;
* його мова — це жива та емоційна складова його творів
