Біографія
Олександр Олександрович Омельченко народився 9 серпня 1938 року в селі Зозів Липовецького району Вінницької області.
У 1956 році закінчив Брусилівську середню школу зі срібною медаллю, після чого навчався у Київському будівельному технікумі. Пізніше здобув вищу освіту в Київському інженерно-будівельному інституті та інституті народного господарства.
Кар’єра
Свій трудовий шлях розпочав у 1959 році як бетонщик будівельного комбінату. Протягом наступних десятиліть обіймав керівні посади у будівельній галузі:
- 1961–1980 — директор заводу залізобетонних конструкцій №1, головний інженер домобудівного комбінату №1 Головкиївміськбуду.
- 1980–1987 — перший заступник начальника — головний інженер Головкиївміськбуду.
- 1987–1989 — радник-консультант в Республіці Афганістан.
- 1989 — головний інженер Укрбуду у Вірменії після руйнівного землетрусу.
- 1989–1990 — начальник управління у Держбуді УРСР.
Політична діяльність
- 1990–1992 — заступник голови виконкому Київської міськради.
- 1992–1994 — генеральний директор ДКП «Київреконструкція».
- 1994–1996 — заступник, перший заступник голови КМДА.
- З серпня 1996 року — голова Київської міської державної адміністрації.
- 1999–2006 — Київський міський голова.
- 1999–2006 — президент Асоціації міст України.
У 2007–2012 роках був народним депутатом України VI скликання від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», очолював парламентський комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.
З 2014 року обирався депутатом Київради VII, VIII та IX скликань від партії «Єдність».
На виборах мера Києва 2015 року посів третє місце.
Громадська діяльність та відзнаки
Олександр Омельченко займав активну позицію у спорті та культурі:
- Президент Федерації хокею України.
- Президент футбольного клубу «Арсенал».
- Голова Ради з питань реклами у місті Києві.
- Член Ради з питань збереження національної культурної спадщини.
Почесні звання і нагороди:
- Герой України (2001).
- Орден Пошани (1982), Орден Трудового Червоного Прапора (1986).
- Почесна відзнака Президента України (1996).
- Орден князя Ярослава Мудрого V, IV та III ступенів.
- Орден Данила Галицького (2013).
- Ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).
- Командорський хрест ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 2001).
- Почесний громадянин Києва і Бучі.
- Почесний доктор НаУКМА (2001).
Особисте життя
Олександр Омельченко був одружений із Людмилою Омельченко, виховали двох синів — Яна та Олександра. Олександр Омельченко-молодший був народним депутатом України IV та V скликань.
Пам’ять
Олександр Омельченко помер 25 листопада 2021 року на 84-му році життя від ускладнень, спричинених COVID-19. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.
